Буяє барвами весна,
Сади духмянії навколо
І ластівки коло вікна
Гніздечко змайстрували вчора… І знову дощ іде рясний,
Земля вмивається до свята
І пахне, наче каравай,
На чистім рушнику багатий.
Чи відчуваєш в день цей, сину,
Що за плечами 20 літ?
Чи в цім безмежнім часі плину
Знайшов Ти тільки свій політ?
І чи зміцніли твої крила?
Чи загартована душа?
Чи є в бажанні тая сила,
Що мрії в дійсність оберта?
Чи є тепло, що ним зігріти
Готовий Ти навколо світ?
Чи є любов, що в серці світить
Й продовжує в цім світі рід?
Чи відчуваєш Ти турботу
Й любов Небесного Отця?
Цінуєш мамину тривогу,
Її молитву без кінця?
Що відчуваєш Ти, мій сину,
Чи чуєш пісню солов’їну
Що в подарунок, любий сину,
Тобі співає Україна!?
У щасті - день буде, як рік,
У сумі - рік хай миттю стане,
Здоров’я - щоб на сотні літ,
Тепла й любові - непрестанно!
